Тресіба Флекстач р-н д/ін 100 ОД/мл картр 3мл шприц-ручка №5

Тресіба Флекстач (Tresiba Flextouch) інструкція по застосуванню

Склад

діюча речовина: інсулін деглюдек;

1 мл розчину містить

• 100 ОД інсуліну деглюдек* (еквівалентно 3,66 мг інсуліну деглюдек).

1 попередньо наповнена шприц-ручка містить

• 3 мл розчину, що еквівалентно 300 ОД інсуліну деглюдек;

допоміжні речовини: гліцерин; метакрезол; фенол; цинку ацетат, дигідрат; кислота хлористоводнева (для корекції рН); натрію гідроксид (для корекції рН); вода для ін’єкцій.

*Вироблений за технологією рДНК в Saccharomyces cerevisiae.

Лікарська форма

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора рідина, без каламуті, практично не містить механічних включень.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на травний тракт і метаболізм. Препарати, що використовуються при цукровому діабеті. Інсуліни та аналоги для ін’єкцій тривалої дії. Код АТХ A10A E06.

Фармакологічні властивості

Механізм дії

Інсулін деглюдек специфічно зв’язується з рецептором людського інсуліну та призводить до того ж фармакологічного ефекту, що й людський інсулін.

Цукрознижувальний ефект інсуліну полягає в сприянні поглинанню глюкози тканинами після зв’язування інсуліну з рецепторами м’язових і жирових клітин, а також в одночасному пригніченні виділення глюкози з печінки.

Фармакодинаміка.

Тресіба ФлексТач – це базальний інсулін, який після підшкірної ін’єкції утворює розчинний мультигексамер, в результаті чого формується депо, з якого інсулін деглюдек безперервно і повільно всмоктується в кровотік, що спричиняє рівний та стійкий ефект зниження рівня глюкози в крові. Протягом 24 годин цукрознижувальний ефект препарату Тресіба ФлексТач при введенні один раз на добу, на відміну від інсуліну гларгін, рівномірно проявляється в перші та другі 12 годин (AUC_{ШВГ,0-12г, РК} / AUC_{ШВГ, всього РК} = 0,5).

Тривалість дії препарату Тресіба ФлексТач перевищує 42 години в межах терапевтичного діапазону доз.

Рівноважна концентрація в крові досягається після 2–3 днів прийому препарату.

Щоденна змінність, виражена як коефіцієнт варіації цукрознижувальної дії протягом одного інтервалу дозування 0–24 години (AUC_ШВГ,_{τ, РК}) в рівноважній концентрації, становить 20 % для інсуліну деглюдек, що значно нижче, ніж для інсуліну гларгін (100 ОД/мл).

Загальний цукрознижувальний ефект препарату Тресіба ФлексТач лінійно зростає зі збільшенням дози. Середній цукрознижувальний ефект препаратів Тресіба ФлексТач 100 ОД/мл та Тресіба ФлексТач 200 ОД/мл порівнянний при введенні однакової дози препаратів.

Не було виявлено відмінностейу фармакодинамічному ефекті препарату у дорослих пацієнтів молодого та літнього віку.

Клінічна ефективність та безпека

Щодо застосування препарату Тресіба ФлексТач було проведено одинадцять багатонаціональних, контрольованих, рандомізованих, відкритих, з концепцією досягнення цільового показника клінічних досліджень тривалістю 26 тижнів і 52 тижні із залученням загалом 4275 пацієнтів (1102 пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу та 3173 пацієнти з цукровим діабетом 2-го типу).

У відкритих дослідженнях ефект препарату вивчався у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го типу, у пацієнтів, що раніше не застосовували інсулін (початок застосування інсуліну у хворих на цукровий діабет 2-го типу), і у пацієнтів, які раніше застосовували інсулін (інтенсифікація інсулінотерапії у хворих на цукровий діабет 2-го типу), при фіксованому та гнучкому режимі дозування. Було підтверджено, що за ефектом зниження рівня HbA_1c (з початку до кінця випробування) препарат не поступається всім іншим препаратам порівняння (інсулін детемір і інсулін гларгін (100 ОД/мл)).

В той же час ефект препарату Тресіба ФлексТач щодо зниження HbA_1c в порівнянні із ситагліптином був статистично достовірно вищим.

У проспективно запланованому метааналізі семи відкритих підтверджувальних випробувань з концепцією досягнення цільового показника у пацієнтів з цукровим діабетом 1-го та 2-го типу при застосуванні препарату Тресіба ФлексТач спостерігалася менша кількість невідкладного лікування підтверджених випадків гіпоглікемії (при застосуванні  препарату хворим на цукровий діабет 2-го типу) і підтверджених випадків нічної гіпоглікемії в порівнянні з інсуліном гларгін (100 ОД/мл) (що застосовувався відповідно до інструкції). Зниження кількості випадків гіпоглікемії досягалося при більш низькому середньому рівні глюкози в плазмі крові натще при застосуванні препарату Тресіба ФлексТач порівняно із застосуванням інсуліну гларгін.

Відсутні дані щодо клінічно значущого утворення антитіл до інсуліну при тривалому лікуванні препаратом Тресіба ФлексТач.

У клінічному дослідженні тривалістю 104 тижні 57 % пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, які приймали препарат Тресіба ФлексТач (інсулін деглюдек) у комбінації з метформіном, досягли цільового рівня HbA_1c < 7,0 %. Решта пацієнтів продовжили участь у 26-тижневому відкритому дослідженні та були відібрані у групу додавання ліраглутиду або інсуліну аспарт (з найбільшим прийомом їжі) один раз на добу. У групі пацієнтів, які приймали інсулін деглюдек + ліраглутид, дозу інсуліну було зменшено на 20 %, щоб зменшити ризик гіпоглікемії. Додавання ліраглутиду призвело до статистично значно більшого зниження рівня HbA_1c (–0,73 % при застосуванні ліраглутиду порівняно з –0,40 % при застосуванні препарату порівняння, за оцінкою середніх значень) та маси тіла –3,03 кг порівняно з 0,72 кг, за оцінкою середніх значень). Частота епізодів гіпоглікемії (на пацієнто-рік експозиції) була статистично значно нижчою при додаванні ліраглутиду порівняно з додаванням інсуліну аспарт один раз на добу (1,0 порівняно з 8,15; співвідношення: 0,13; 95 % ДІ: 0,08–0,21).

Крім того, було проведено два 64-тижневі контрольовані, подвійно сліпі, рандомізовані, перехресні дослідження з дизайном лікування до досягнення цілі у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу (501 пацієнт) і цукровим діабетом 2 типу (721 пацієнт) зі щонайменше одним фактором ризику розвитку гіпоглікемії. Пацієнти були рандомізовані для застосування препарату Тресіба ФлексТач або інсуліну гларгін (100 ОД/мл) за перехресною схемою. У дослідженні оцінювали частоту гіпоглікемії при лікуванні препаратом Тресіба ФлексТач порівняно з інсуліном гларгін (100 ОД/мл) (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Результати подвійно сліпого, перехресного клінічного дослідження за участю пацієнтів із цукровим діабетом 1 і 2 типу

¹ При застосуванні 1 раз на добу + інсулін аспарт для покриття потреби в інсуліні при прийомі їжі.

² При застосуванні 1 раз на добу ± пероральні цукрознижувальні препарати (будь-яка комбінація метформіну, інгібітору дипептидилпептидази-4, інгібітору альфа-глюкозидази, тіазолідиндіонів та інгібітору натрійзалежного котранспортера глюкози -2).

³ На пацієнто-рік експозиції. 

⁴ Епізоди, зареєстровані з 16 тижня кожного періоду лікування.

⁵ Симптоматична гіпоглікемія, підтверджена вимірюванням рівня глюкози крові, – це епізод, підтверджений рівнем глюкози в плазмі крові менше 3,1 ммоль/л з симптомами гіпоглікемії. Нічна підтверджена гіпоглікемія – це епізоди у проміжок часу між 12 годиною ночі та 6 годиною ранку.

Оцінка впливу на серцево-судинні події

Дослідження DEVOTE було рандомізованим, подвійно сліпим клінічним дослідженням, тривалість якого визначалася настанням оцінюваних подій, з медіаною тривалості 2 роки, в якому порівнювали серцево-судинну безпеку препарату Тресіба ФлексТач та інсуліну гларгін (100 ОД/мл) у 7637 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і високим ризиком серцево-судинних подій.

У основному аналізі оцінювався час з моменту рандомізації до першого виникнення однієї з 3 серйозних небажаних серцево-судинних подій (MACE): смерті із серцево-судинних причин, нелетального інфаркту міокарда або нелетального інсульту. Це дослідження було сплановане як дослідження підтвердження не більшого ризику з урахуванням попередньо визначеного граничного рівня ризику 1,3 для співвідношення ризиків (HR) розвитку MACE препарату Тресіба ФлексТач у порівнянні з інсуліном гларгін. Була підтверджена серцево-судинна безпека препарату Тресіба ФлексТач у порівнянні з інсуліном гларгін (HR 0,91 [0,78; 1,06]) 

Результати аналізів у підгрупах (наприклад, за статтю, тривалістю цукрового діабету, серцево-судинним ризиком та попереднім режимом інсулінотерапії) були порівнянними з результатами основного аналізу.

На початку дослідження рівень HbA_1c становив 8,4% в обох групах лікування, а через 2 роки HbA_1c становив 7,5% як в групі застосування препарату Тресіба ФлексТач, так і в групі застосування інсуліну гларгін.

Препарат Тресіба ФлексТач переважав інсулін гларгін за нижчою частотою тяжких епізодів гіпоглікемії та меншою кількістю пацієнтів, у яких виникали тяжкі епізоди гіпоглікемії. Частота нічних тяжких епізодів гіпоглікемії при застосуванні препарату Тресіба ФлексТач була статистично значущо нижчою у порівнянні з такою при застосуванні інсуліну гларгін (див. таблицю 3).

Таблиця 3. Результати дослідження DEVOTE

¹ Призначалися додатково до стандартного лікування цукрового діабету і серцево-судинних захворювань.

² Нічні тяжкі епізоди гіпоглікемії визначалися як епізоди, що виникали у проміжку часу від півночі до 6 години ранку.

Діти

Ефективність та безпеку застосування препарату Тресіба ФлексТач дітям та підліткам з цукровим діабетом 1-го типу було досліджено у рандомізованому 1:1, контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 26 тижнів (n = 350) з подальшим продовженням тривалістю 26 тижнів (n = 280). Група пацієнтів, які приймали препарат Тресіба ФлексТач, налічувала 43 дитини віком від 1 до 5 років, 70 дітей віком від 6 до 11 років та 61 підлітка віком від 12 до 17 років. При прийомі препарату Тресіба ФлексТач один раз на добу було виявлено таке саме зниження рівня HbA_1c на 52-му тижні та більше зниження рівня глюкози в плазмі крові натще від початкового порівняно з препаратом порівняння – інсуліном детемір, який застосовували один або два рази на добу. Це було досягнуто з добовою дозою препарату Тресіба ФлексТач, яка була на 30 % нижчою від дози інсуліну детемір. Частота (випадок/пацієнто-рік експозиції) тяжкої гіпоглікемії (за визначенням ISPAD; 0,51 порівняно з 0,33), підтвердженої гіпоглікемії (57,71 порівняно з 54,05) та нічної підтвердженої гіпоглікемії (6,03 порівняно з 7,60) при застосуванні препарату Тресіба ФлексТач і інсуліну детемір була порівнянною. В обох групах лікування у дітей віком від 6 до 11 років відмічалась вища частота підтвердженої гіпоглікемії, ніж в інших вікових групах. У групі пацієнтів, які приймали препарат Тресіба ФлексТач, спостерігалась вища частота тяжкої гіпоглікемії у дітей віком від 6 до 11 років. Частота епізодів гіперглікемії з кетозом була значно нижчою при застосуванні препарату Тресіба ФлексТач порівняно з інсуліном детемір: 0,68 та 1,09 відповідно. Частота, тип і ступінь тяжкості побічних реакцій у дітей не відрізнялись від таких у загальній популяції хворих на цукровий діабет. Утворення  антитіл відмічалося вкрай рідко і не мало клінічного впливу. Дані про ефективність та безпеку для підлітків з цукровим діабетом 2-го типу було виведено на основі даних для підлітків та дорослих пацієнтів з цукровим діабетом 1-го типу та дорослих пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Результати підтверджують можливість застосування препарату Тресіба ФлексТач підліткам із цукровим діабетом 2-го типу.

Фармакокінетика.

Абсорбція.

Після підшкірної ін’єкції розчинні та стабільні мультигексамери інсуліну деглюдек створюють депо інсуліну в підшкірній тканині. Мономери інсуліну деглюдек поступово відокремлюються від мультигексамерів, що призводить до повільного і постійного надходження інсуліну деглюдек у кров’яне русло.

Рівноважна концентрація інсуліну деглюдек в сироватці крові досягається після 2–3 днів щоденного прийому препарату.

Цукрознижувальний ефект препарату Тресіба ФлексТач протягом 24 годин при введенні один раз на добу, на відміну від інсуліну гларгін, рівномірно проявляється в перші та другі 12 годин (AUC_{ІДег,0-12г, РК} / AUC_{ІДег, всього РК} = 0,5).

Розподіл

Спорідненість інсуліну деглюдек з альбуміном плазми людини становить > 99 %.

Метаболізм

Деградація інсуліну деглюдек подібна до такої у людського інсуліну; жоден з метаболітів, що утворюється, не має біологічної активності.

Виведення

Після підшкірного введення препарату період напіввиведення визначається швидкістю всмоктування з підшкірної тканини. Період напіввиведення препарату Тресіба ФлексТач становить приблизно 25 годин, незалежно від дози.

Лінійність

Пропорційність доз спостерігалась в загальній експозиції після підшкірного введення в діапазоні терапевтичних доз. При прямому порівнянні вимоги до біоеквівалентності дотримані щодо препаратів Тресіба ФлексТач 100 ОД/мл і Тресіба ФлексТач 200 ОД/мл (на основі AUC _{IДег, τ, РК} і C_max, _{IДег, РК}).

Стать

Не було виявлено відмінностей у фармакокінетичних властивостях препарату залежно від статі.

Вік, расова приналежність, ниркова і печінкова недостатність

Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці інсуліну деглюдек між дорослими пацієнтами літнього і молодого віку, між пацієнтами різної расової приналежності, а також між здоровими добровольцями та пацієнтами з нирковою або печінкової недостатністю.

Вагітність

Tресіба ФлексТач був вивчений у відкритому рандомізованому активному контрольованому клінічному дослідженні, в якому вагітні жінки з цукровим діабетом 1 типу отримували лікування у рамках базально-болюсної схеми лікування Тресіба ФлексТач (92 жінки) або інсулін детемір (96 жінок) як базальним інсуліном, обидві групи одержували   інсулін аспарт  як інсулін під час прийому їжі (EXPECT).

Tресіба ФлексТач не поступався інсуліну детемір, виміряному HbA_1c під час останнього планового відвідування HbA1c перед пологами після тижня гестації (ТГ). Крім того, не спостерігалося різниці між групами лікування у глікемічному контролі (зміна HbA_1c, рівні глюкози крові натще (ГПН) і рівні постпрандіальної глюкози (ППГ)) у період вагітності.

Не спостерігалося клінічно значущих відмінностей між препаратом Tресіба ФлексТач та інсулін детемір щодо кінцевих точок безпеки для матері: гіпоглікемія, передчасні пологи та небажаних явищ у період вагітності. Прееклампсія була зареєстрована у 12 осіб, які отримували Tресіба ФлексТач  (13,2 %) і у 7 осіб (7,4 %), які отримували інсулін детемір. Непланований кесарів розтин був зареєстрований у 23 осіб (25,3 %), які отримували Tресіба ФлексТач та у 15 осіб (16,0 %), які отримували інсулін детемір. Більшість небажаних явищ, про які повідомляли в обох групах, були несерйозними, легкими за ступенем тяжкості, малоймовірно пов’язаними з досліджуваним продуктом і мали результат «одужання/вирішено». Не було зареєстровано летальних наслідків у суб'єктів, які були рандомізовані в дослідженні.

Про перинатальний або неонатальний летальний наслідок не повідомляли. Не спостерігалося клінічно значущих відмінностей між Tресіба ФлексТач та інсуліном детемір для кінцевих точок вагітності (рання смерть плода, наявність серйозних аномалій, неонатальна гіпоглікемія, перинатальна летальність, неонатальна летальність, макросомія плода, що була велика для гестаційного віку та несприятливі явища у немовляти протягом 30 днів після народження).

Діти

Фармакокінетичні властивості інсуліну деглюдек у дітей (віком від 1 до 11 років) та підлітків (віком від 12 до 18 років) при стабільній дозі були порівнянні з такими у дорослих з цукровим діабетом 1-го типу. Загальна експозиція після введення однократної дози була вищою у дітей та підлітків, ніж у дорослих з цукровим діабетом 1-го типу.

Клінічні характеристики.

Показання

Лікування цукрового діабету у дорослих, підлітків та дітей віком від 1 року.

Протипоказання Тресіби Флекстач

Підвищена чутливість до інсуліну деглюдек або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Як відомо, ряд лікарських засобів впливає на обмін глюкози.

Лікарські засоби, що можуть знижувати потребу в інсуліні

Пероральні цукрознижувальні засоби, агоністи рецепторів ГПП-1, інгібітори моноаміноксидази (МАО), b-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), саліцилати, анаболічні стероїди та сульфаніламіди.

Лікарські засоби, що можуть підвищувати потребу в інсуліні

Пероральні контрацептиви, тіазиди, глюкокортикоїди, тиреоїдні гормони, симпатоміметики, гормон росту і даназол.

b-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.

Октреотид/ланреотид може як знижувати, так і підвищувати потребу в інсуліні.

Алкоголь може посилювати або знижувати гіпоглікемічний ефект інсуліну.

Особливості застосування препарату

Гіпоглікемія

Пропуск прийому їжі або непередбачене інтенсивне фізичне навантаження можуть призвести до гіпоглікемії.

Гіпоглікемія може виникнути, якщо доза інсуліну занадто висока відносно потреби в інсуліні.

При застосуванні дітям слід звернути особливу увагу на відповідність доз інсуліну (особливо в базально-болюсному режимі) кількості їжі, що споживається, та фізичній активності для зменшення ризику гіпоглікемії.

Хворі, в яких завдяки інтенсивній інсулінотерапії істотно поліпшився контроль за рівнем глюкози в крові, можуть відзначати зміну звичних симптомів-провісників гіпоглікемії, про що їх слід завчасно попередити. Звичні симптоми-провісники можуть зникнути у пацієнтів з довготривалим цукровим діабетом.

Супутні захворювання, особливо інфекції та лихоманка, зазвичай збільшують потребу хворого в інсуліні. Супутні захворювання нирок, печінки або захворювання надниркових залоз, гіпофіза або щитовидної залози може зумовити необхідність корекції дози інсуліну.

Як і щодо інших препаратів базального інсуліну, пролонгована дія препарату Тресіба ФлексТач може затримати відновлення рівня глюкози в крові після гіпоглікемії.

Гіперглікемія

У разі значної гіперглікемії рекомендується введення інсуліну короткої дії.

Невідповідне дозування або припинення лікування пацієнтів, що потребують введення інсуліну, можуть призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу. Крім того, супутні захворювання, особливо інфекції, можуть призвести до гіперглікемії і, отже, до підвищеної потреби в інсуліні.

Зазвичай перші симптоми гіперглікемії розвиваються поступово, протягом кількох годин або діб. Вони включають у себе відчуття спраги, часте сечовипуска